Я ніколи не міг вгодити своїй мамі, вічно був не таким, яким треба

Перші свої гроші я заробив в дванадцять років, накупив солодощів. Мама сказала, що я дурень і треба було відкласти.

Працював влітку, заробив на комп’ютер і плеєр. Мама сказала, що на дурниці гроші витратив.

Потім були покупки авто, квартир, ремонти, нові меблі і таке інше. На думку мами, я ні разу не витратив гроші на щось потрібне, а якщо і потрібне, то не таке. Одну квартиру треба було більшу, другу треба в іншому місці. Не було схвалення жодного разу за все життя.

Дитині своїй дозволяю купувати будь-яку фігню, на мою думку, і дуже важливу для нього. Можу тільки порекомендувати  купити Лего більше, або іграшку кращу, або наприклад поїхати в магазин, де вибір більший. В останній раз син зібрав значну суму і сказав, що в даний момент у нього все є, і він хоче витратити всі гроші на тата і купити йому вудок всяких, або нових ігор для приставки. А мені в той момент щось в око потрапило.

Пам’ятаю, як батько тиждень не обідав, аби пригостити нас тістечками. Дякую, тату!

У дитинстві жили в селищі, батько працював машиністом тепловоза, на роботу ходив пішки, йти було хвилин 20.

Зайшов якось він по дорозі на роботу в магазин, а там я стою, вітрину з печивом розглядаю.
Підійшов, запитує:
– Привіт, а ти що тут робиш?
– Нічого, просто дивлюся
– Може хочеш чогось?
– Заварні тістечка, але вони дорогі, по 22 копійки

Підійшов батько на касу і купив мені повний пакет цих тістечок. Вийшли з ним з магазину, він мені каже:

– Іди син додому, і не ходи просто так а магазин, не витріщайся. Хочеш щось, скажи. Домовилися?

– Добре, тату.

Пішов я додому, а батько – на роботу.

У нас просто в магазин постійно неблагополучні діти бігали, нічого не купували, просто дивилися, може хтось чимось пригостить, вони і раді. А тут батько зайшов, а там я тиняюся.

Приїжджав до батька недавно, згадав я йому цей випадок. Він посміхнувся і каже:
– Я тобі цих тістечок на 5 рублів купив, а сам в їдальню тиждень не ходив.

– Блін, тату …., ну купив би пару, мені б вистачило, навіщо так багато?

– Ні син, ти так уважно вітрину розглядав, у мене аж серце защеміло. Ти ніколи не просив нічого, грошей трохи в сім’ї було, мама після операції вдома майже рік, жили на мою зарплату, вас четверо. М’ясо, картопля, молоко, все було, а ось на солодощі я уваги не звертав, варення є і вистачить. З того разу я вам з зарплати завжди ці тістечка купував. Пам’ятаєш?

– Пам’ятаю тату, спасибі …

Я думав, що ми постійно сваримось через те, що моя дружина – істеричка, але візит до психолога все перевернув

Ми жили разом 5 років. 2 роки в шлюбі. Життя стабільним назвати не можна було. Кожен день боявся повернення додому з роботи. Це була ніби “російська рулетка”, як мені здавалося – пощастить, чи не пощастить.

За 5 років спільного життя я був по справжньому щасливий, і настільки ж страждав, одночасно. Розмови переростали в скандали. Скандали в істерики. По дому літали речі, розірвані сорочки, роздряпане тіло. І так по накатаній. Через що? Я вже і не пригадаю. Для себе я бачив явну картину: моя дружина ніколи мене не залишить у скрутну хвилину, не зрадить.

Але, як мені здавалося, коли-небудь вона мене приб’є або я її. Вона божевільна в плані ревнощів. Ревнощів до роботи, колег, всієї жіночої статі. Так, я затримувався, тому, що інакше ніяк. Проект сам себе не здасть. І ночами буває теж сидів.

Я її боявся і в якийсь період навіть думав, що ненавиджу. Хотів спокійну сім’ю, дітей … Але які в такій обстановці діти.

Я кожен раз для себе вирішував, що все, це остання істерика, я йду. І йшов. Потім приходив, тому, що бачив, що вона щиро жалкує і переживає. І так, я дуже хотів бути з нею.

Зважилися на похід до психолога. Я був впевнений, що і там буде скандал, знаючи її характер. І скандал був. Психолог говорила годину зі мною наодинці. Час з нею. Потім ми були разом. Коли ми спілкувалися утрьох психолог підкинула нам тему для розбору і просто спостерігала байдуже за нами.

У якийсь момент почалися взаємні докори, спливли старі образи, і сам не зрозумів як ми почали вже кричати. Від психолога поїхали на нервах, не розмовляли 3 дня. Повний ігнор і злість. Я на той момент був впевнений, що це крах. Вихід один – розлучення.

Через пару днів мені подзвонила психолог і попросила приїхати одному. Я був радий її дзвінку, тому, що дуже хотів просто виговоритися. Приїхав, почав було їй розповідати, що ось так, розлучення буде, не можу цього більше терпіти, як вона себе веде … На що психолог мені сказала “у мене для вас певний матеріал”.

Вона включила на екрані ноутбука відео. Відео з нашої розмови з дружиною у психолога. Виявляється, весь цей час в кабінеті прямо під нашим носом стояла камера. Я переглянув наш спільний розмова з початку до кінця. Побачив себе з боку. Це неприємне видовище. Побачив, як я кричу на дружину, перший. Не вона, а я. Побачив як не чую питань психолога, і продовжую свій монолог, як перебиваю дружину, коли психолог дала їй слово.

Почув слова дружини, які не чув перебуваючи там в той момент. Я виявляється взагалі навіть і половини не почув, і навіть не намагався щось усвідомити в той день. Погляд на ситуацію з боку для мене був несподіванкою. Далі вона включила мені розмову з моєю дружиною. . Вона плакала, казала, що не знає, як до мене достукатися. Але в її словах не було закидів, вона розповіла про мої ненайкращі сторони, але при цьому захищала мене “у нього проблеми на роботі, я його розумію, але ніяк не можу допомогти. А він зривається на мені. Врятуйте наш шлюб”.

Я виявився провокатором всього того, що не давало нам щасливо жити всі ці роки. Це те, що я зрозумів. Моя невпевненість в собі, моя невпевненість в майбутньому і в тому, що я хочу і перекладання відповідальності за всі невдачі на дружину призводили до скандалів. Це загальний висновок, опущу деталі.

До психолога ходив я один. Дружині не говорив. Робота над собою призвела до того, що дружина-істеричка зникла з нашого життя. Ми більше не скандалимо. Адже спочатку я був упевнений, що проблема в ній. Завтра нашому синові виповнюється 2 роки.

Завжди думав лише про гроші, але вчинок дочки назавжди змінив моє відношення до сім’ї

Коли у мого друга народилася дочка, трьом на його зарплату стало жити важко. Він в той час працював електромонтером на підприємстві нашого міста, але коли йому запропонували роботу вахтовим методом в київській фірмі і зарплату в 2,5 рази більше, він погодився.

Додому приїжджав раз у два місяці на 2 тижні.
Весь цей час його гнітила думка, що він не бачить, як живе його дочка, але фінансове благополуччя сім’ї брало верх.

Так пройшло 3 роки.
Нещодавно він повернувся на свою колишню роботу.

На моє запитання: “Чому?” Він розповів мені таку історію.

“Коли дочка підросла, вона кожен раз, мене сильно чекала і сумувала, коли я їхав. Я теж нудьгував по родині. Дружина вже вийшла на роботу, і нам би вистачало і моєї старої зарплати, але ми вже так звикли жити.

В останній раз, перед моїм від’їздом дочка сильно розплакалася і просила мене залишитися. Ніякі вмовляння її не заспокоїли і тоді я дістав з кишені цукерку і дав їй, що б вона заспокоїлася. Так мені і запам’яталося, як вона стояла зі сльозами на очах і з цукеркою в роті.

Коли я через місяць повернувся, вона зустріла мене радісна на порозі, а потім втекла в свою кімнату і принесла мені обгортку від тієї самої цукерки. Дружина сказала, що вона носилася з нею весь цей час і не дозволила викидати, бо це тато їй подарував.

Того вечора ми вирішили, що я повертаюся на свою стару роботу.

Верховна Рада, бери приклад! У Японії на місця стихійного лиха відправляють чиновників разом з дружинами і ось чому

В Японії важко бути дружиною глави місцевої адміністрації. Всьому виною їх геологічні особливості.

В Японії часто трапляються стихійні лиха. І жителі залишаються без своїх будинків. Доводиться жити в уцілілих шкільних спортзалах, складах тощо. Буває, що і в наметових містечках.

За заведеною традицією, в таких випадках глава місцевої адміністрації повинен з дружиною тимчасово переселитися в зону лиха. І повинен вибрати найгірше місце (якщо стоїть вибір між мотелем і наметом, він повинен перебратися в намет). Туди ж повинен перебратися необхідний мінімум чиновників.

І сидить бідака Хокім з дружиною в наметі. У спальному мішку сплять. Дружина газовий балон притягне, локшину варить. Хокім, сидячи верхи на перевернутому відрі, наради з МНС проводить. А кругом краса: свіже повітря, океан.

І довго йому на відрі сидіти? До тих пір, поки не буде вирішено питання з останнім постраждалим. Сенсей залишає наметове містечко останнім.

В Японії питання постраждалих вирішуються дуже швидко. І справа не в якійсь японській ефективності. Просто в давнину хтось мудро вирішив: на місце лиха посилати чиновника обов’язково разом з дружиною.

Тому що сам чиновник, один, може довго в наметі жити: саке притягне, почне шашлики смажити, риболовлю влаштує. Влаштує собі відпустку на природі. Відстовбурчені на славу. Це вже як прийнято (думається, багато б не відмовилися тиждень-другий пожити в наметі біля океану).

А ось дружина не дасть такого щастя. Вона свого чоловіка з потрохами з’їсть: набридло в наметі стирчати, діти чекають, швидше закінчуй справи, додому треба. І чиновник, зітхаючи, швидко вирішує питання.

Дуже мудра людина жила у давнину. Знала, що посилати одного чиновника – марно. Тільки з дружиною. Добре знала життя і людей.

Дружина Віктора Павлика народила йому четверту дитину. Вітаємо з сином!

Вчора вночі Віктор Павлик в свої 55 років став батьком в четвертий раз. 27-річна дружина Катерина Репяхова народила співакові сина! Щасливі батьки назвали його Михайлом. У січні стало відомо, що пара чекає поповнення.

Віктор Павлик поспішив поділитися цією радісною звісткою зі своїми шанувальниками, опублікувавши знімок з пологового будинку на своїй сторінці в Інстаграм.

«Михайло Павлик народився 15 червня 2021 року о 2:40. Зріст 53 см, вага 3 кг 400 г. Дякую, Богу! » – підписав знімок артист.

У Віктора Павліка це вже четверта дитина, у нього вже є дорослі дочка і син. Ще один син помер влітку 2020 роки від раку, коли йому було всього 21 рік. Для молодої дружини співака малюк став першим.

Катерина і Віктор таємно одружилися в травні минулого року, але саме торжество вирішили відкласти і до сих пір не відзначили. До Катерини у артиста було три дружини. Четверта дружина молодша за нього 29 років. відносини між ними зав’язалися ще в 2015 році. Катерина багато разів говорила, що їй з дитинства подобалися пісні Віктора Павліка і вона намагалася не пропускати його концерти.

Познайомилися майбутній чоловік і жінка випадково, вони жили в номерах по сусідству. Згодом Репяхова зайняла посаду концертного директора у Павлика. Робочі відносини незабаром переросли в романтичні.

Дружиною співака до Катерини була Лариса Созаєва, від якої у нього був син Павло. У шлюбі вони прожили 25 років. Після розлучення, нова кохана Віктора і колишня дружина стали конфліктувати, що призвело до скандалів на публіці. Катерина і Лариса досить уїдливо почали висловлюватися один про одного. Ситуація стала ще більш гострою, коли спільний син Павлика Созаєвої захворів на рак. Репяхова навіть говорила, що колишня дружина артиста погрожує їй.

На сьогоднішній день публічний конфлікт затих. Катерина є активним користувачем Інстаграма, де у неї є блог, в якому вона детально розповідає про своє особисте життя.

Що я відповідаю людям, які просять у мене гроші в борг?

На одному місці роботи я завжди позичав гроші одній своїй співробітниці. Мені було щиро її шкода, адже вона сама піднімала двох дітей. Але одного разу, вона сказала мені одну неприємну фразу при всіх співробітниках, і після цього я в корені змінив думку про неї і перестав позичати їй гроші.

Всі колеги зібралися в одному приміщенні для отримання, в порядку черги, заробітної плати. І ця співробітниця, вже отримавши гроші, підходить до мене, щоб віддати борг і каже, що ці гроші вона відриває від серця. Всі навколо подумали, що це вона мені дає в борг!

Її слова мене образили, чесно кажучи. Незабаром ця співробітниця зайняла посаду дрібного начальника і показала справжню себе. Тепер і інші співробітники все про неї зрозуміли.

А ось ще один випадок для прикладу. Це було в далекому 1989 році. На вихідних ми зібралися купити холодильник (300- 350 рублів) і запасну деталь на автомобіль. І в цей день до нас звернувся один хороший знайомий. Він попросив позичити йому 300 рублів, які обіцяв повернути через один-два місяці.

Особисто я намагаюся ніколи не брати в борг самому і не давати в борг. Але в цей раз вирішив виручити людини. Через деякий час, я дізнався, що він захворів, потім звільнився з роботи і переїхав зі своєю родиною в інше місто. Зустріли ми його, точніше мій тато, через 31 рік, і повернув ті самі 300 рублів. Батько відмовився від цих грошей і вилаяв його. Ну, як після такого давати людям в борг?

А ось як зі мною поступила моя сусідка. Поїхали ми з нею разом в магазин, і коли ми підійшли до каси, щоб розплатитися, вона сказала, що забула гроші і попросила мене за неї заплатити, пообіцявши, по приїзду додому, все поверне. Це було 17.09.2020 року, а грошей так я і не побачив. Сусідка, до речі, навіть не згадує про свій обов’язок.

Найчастіше, після того, як даєш комусь борг, людина починає тебе ігнорувати і уникати зустрічі. Якось одна моя знайома видавала свою доньку заміж, і їй не вистачало певної суми на оплату торжества. І я їй позичив.

З тих пір пройшло вже сім років. Гроші вона не повернула, до цього дня. А коли ми випадково перетинаємося на вулиці, відвертає від мене голову, не вітається, як ніби це я їй заборгував. За цей час, її дочка встигла народити три рази.

Тепер я нікому не даю в борг, а говорю, що гроші на карті, а банкомату в селі немає. І через телефон я не можу перекинути кошти, бо він старої моделі. Відмовок можна багато придумати. Моя думка, в борг давати не можна, а якщо давати, то тільки ту суму, яку не шкода втратити.

Ірина каже, що її краса заважає знайти їй роботу

У сучасному світі людська краса цінується, як ніколи раніше. вважається, що красивим людям набагато легше живеться, адже перед ними розчиняються всі двері. Однак героїня нашої сьогоднішньої статті вважає інакше.

33-річна Ірина народилася в Росії, але зараз живе в Лондоні. Вона вирішила відкрити свою справу, оскільки їй не вдавалося влаштуватися на роботу. Дівчина думає, що причина в її привабливості.

Ірина розповіла, що у неї так і не вийшло побудувати кар’єру через те, що всюди начальники – це чоловіки. Вони просто не сприймали дівчину всерйоз через її зовнішніх даних.

Ірина навіть перефарбувалася в темніший відтінок, змінила стиль одягу, каблуки на взуття на низькому ходу. Вона думала, що це їй допоможе знайти роботу. У дівчини диплом юриста.

У підсумку це допомогло. Ірині надійшло набагато більше пропозицій роботи після того, як вона стала виглядати інакше.

Ще дівчина почала завдавати мінімум косметики. Адже з її рисами обличчя цього і не потрібно.

Один раз на співбесіді причиною відмови стала її зовнішні дані. Вона вирішила, що все через те, що її тепер великі губи були нафарбовані помадою і залучили занадто багато уваги. А начальнику хотілося бачити більш скромну співробітницю в своєму офісі.

Ірині набридло упереджене ставлення, тому вона прийняла рішення почати свою справу, що полягає у відкритті магазину вінтажного одягу.

А як ви вважаєте, зовнішність може заважати в побудові кар’єри?

Дівчина, поки сиділа на карантині, перестала голитися і стала популярною в соцмережах

Брена Пенлі живе в США і вже з дитинства відрізнялася від своїх однолітків. Справа в тому, що у дівчини досить рано з’явилася рослинність, тому вже в 11 років їй доводилося голити ноги, пахви і навіть руки, щоб позбутися від волосся.

Брена навіть спеціально відростила довге волосся, щоб хоч якось прикрити волосся на руках.

Дівчині пощастило, що всі однолітки завжди ставилися до її проблеми з розумінням і ніколи не кривдили її.

Тільки одного разу Брена виявилася в незручній ситуації, коли прийшла в гості до свого бойфренда. Хлопець обурився, що у дівчини є вуса, але за це його вилаяла власна мати.

Коли Брена почала працювати, то вирішила звернутися до майстрів депіляції. Ще пробувала видалити волосся за допомогою лазера, але він не допоміг.

Коли дівчина вийшла заміж і в шлюбі народилося двоє дітей, у неї просто не стало вистачати часу на себе.

Під час карантину Брена і зовсім вирішила перестати голитися, а свої результати опублікувала в соціальній мережі.

Вона була дуже здивована, коли під її знімками почали писати позитивні коментарі, а кількість підписників стала швидко рости.

На даний момент їх у Брен 24 000 і багато хто вважає її сміливою жінкою, з якою слід брати приклад.

У літаку жінка почала кричати на батьків неспокійної дитини. Їх відповідь: заспокійливе в допомогу

На рейсі Москва-Сімферополь стався скандал між декількома пасажирами. Сталося це через те, що хлопчик бив ногами крісло однієї пасажирки. Батьки відмовилися заспокоювати його, а замість цього запропонували дівчині випити заспокійливе.

На літаку, що летів з Москви до Сімферополя, стався конфлікт між дівчиною і сімейною парою з дитиною. Протягом двох годин польоту маленький шибеник штовхав ногами крісло, де сиділа та сама дівчина. Спочатку вона кілька разів ввічливо просила заспокоїти чадо, але після, її терпінню прийшов кінець.

Пасажирка стала кричати на батьків, а після спробувала кинути в них сумкою. Сімейна пара на це лише порадила дівчині прийняти заспокійливе. Стюардеса спробувала привести дівчину до тями, але у тої просто не витримали нерви.