Начальник вразив своїм вчинком. Ось чому не хочу змінювати роботу!

Невелика фірма орендує цех на колишньому військовому підприємстві. Ніяких ейчаров, відразу говорив з директором. Він мені показав цех, показав обладнання, розповів яку продукцію виробляють.

Потім запросив мене до себе в кабінет і за чашкою кави розпитав мене про мій досвід. Потім озвучив свою пропозицію для мене. Сказав, що людині з моїм досвідом готовий платити стільки-то, але перші три місяці буде платити менше, поки я, так би мовити, повністю адаптуюся до їх виробництва.

Пропозиція мене влаштувала і я вирішив почати працювати. В кінці місяця отримую розрахунковий лист і не можу зрозуміти, що за херня. Годинна ставка більша, ніж домовлялися, відпрацьований час на три години більший.

Ну, думаю, або помилка, або мене перевіряють. Чешу до директора. Далі діалог: Д- директор, Я – я.

Я: Тут помилка якась, я менше годин відпрацював, так і ставка меншою повинна бути.

Д: (дивиться на табульку) Ну так ти в роботу добре включився, ось я тобі заплатив стільки, скільки ти заробив.

Я: А годин чому більше?

Д: (звіряє з даними в комп’ютері) Та нормально, відповідає все.

Я: Ну як же відповідає, якщо загальне число годин на вісім не ділиться, там три години зайвих?

Д: Та як зайвих? Ти на співбесіду приходив, поки мене почекав, поки я тобі цех показав, поки поговорили. Ось тобі і три години плюс-мінус.

P S: Уже два роки тут працюю, поки ні найменшого бажання змінювати роботу не з’явилося.