“У вас мало друзів у Фейсбук, ми вам передзвонимо” або як відділ кадрів зовсім здурів

Я працюю в середній київській компанії у відділі продажу. Мій друг днями звільнився зі старої роботи після того, як у них змінився начальник відділу. Поки шукати нове місце роботи не почав, але я запропонував зайти на співбесіду до нас в компанію (потрібні фахівці з продажу, які розбираються в техніці). Дав йому телефон та електронну пошту HR-відділу.

Він записався на п’ятницю. Досвід роботи підходив ідеально (продажу в тій же самій сфері, корпоративні клієнти), має вищу технічну освіту. З минулої роботи є кілька грамот за перші місця і навіть корпоративні відзнаки (щось на зразок медалей і т.д.). Тобто в продажах він себе почуває як риба в воді, хоча сам цю професію не надто любить.

Я попросив, щоб він не афішував, хто його запросив. Мого друга в цілому все влаштувало, тим більше я розповів про деталі. Свого керівника відділу я відразу попередив про співбесіду, розповів йому коротко про свого друга. В кінці робочого дня на прохання керівника я подзвонив рекрутеру, яка проглядала мого друга (молода дівчина, працює у нас недавно). Запитав, чи сподобався їй новий кандидат. Відбувся наступний діалог:

– Ну як він?

– Не знаю, видався дивним. Наша компанія йому відмовить.

– Чому? – тут я дуже сильно здивувався.

– Погана характеристика після проходження тесту. І ще я його профіль у Фейсбук знайшла, а у нього в друзях тільки 6 людей. Значить, погано в колективі освоїться.

– Це звідки такі висновки?

– У мене вища психологічна освіта (нічого не маю проти гуманітаріїв, сам отримував гуманітарну освіту).

У мене в цей момент просто шалено “бомбануло”. Я пішов до начальника, виклав все як є. Він офігів і сказав, що вирішить питання.